Architectural higher education as an instrument of architectural policy: European countries

~ 26 ~ 
 
 
 
Асп. Єсіпов А.О., д-р арх., проф. Мироненко В.П.,  
к.т.н., доц. Іванова Н.В. 
Харківський національний університет будівництва та архітектури 
 
АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ  
ЯК ІНСТРУМЕНТ АРХІТЕКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ  
НА ПРИКЛАДІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН 
 
Архітектурну політику можна охарактеризувати як комплекс 
принципів, цілей, завдань і форм діяльності, яким керуються ор-
гани влади в процесі збереження і розвитку міського середовища. 
Вона окреслює інтереси держави стосовно до архітектури і сприяє 
створенню державних інститутів, впровадженню інструментів, які 
допомагають досягти бажаних результатів. 
В сучасній ситуації є певний розрив між культурною політи-
кою і механізмом її реалізації. Європейські країни мають перева-
жно централізовані моделі взаємовідносин культури і держави. 
Перш за все в силу нерозвиненої багатоканальності фінансування 
сфери культури, державна політика постає в її реалізації на муні-
ципальному рівні часто слабо забезпеченою фінансово, матеріа-
льно, в правовому і кадровому відносинах. Це вимагає істотного 
посилення «нижніх ланок» управління, що безпосередньо взаємо-
діють з населенням, надання більшої самостійності органам куль-

Інноваційні технології в архітектурі і дизайні 
~ 27 ~ 
 
тури на регіональному та муніципальному рівнях. Для них необ-
хідна свобода вибору методів і форм роботи, що забезпечують най-
більш ефективні шляхи взаємодії з різними організаціями, устано-
вами, конфесіями, комерційними структурами у вирішенні про-
блем культури. 
Запропоновано розглянути досвід європейських країн, розг-
лянути, якими ж ресурсами та інструментами володіють вузи і про-
вести порівняльний аналіз деяких пунктів, які так чи інакше мо-
жуть бути виконані з їх допомогою. 
Архітектурні політики європейських країн охоплюють широ-
кий діапазон тем, але мають схожу спрямованість. Концепції євро-
пейських країн передбачають використання науково-педагогічного 
ресурсу вузу для підвищення обізнаності широких мас населення 
про архітектуру, для створення попиту на послуги їх випускників, 
попиту на якісне архітектурне середовище. Звернуто увагу на фа-
хівців, яких випускають архітектурні школи, оскільки саме вони в 
майбутньому є рушійною силою в розвитку архітектурного середо-
вища, дизайну, архітектурної освіти країни тощо. 
Розглянувши європейський досвід, автор вважає, що в Укра-
їні архітектурні школи можуть бути саме тим ключовим інструме-
нтом, на який варто звернути увагу. Архітектурні вузи мають всі 
можливості, щоб поліпшити результати при проведенні заходів, 
спрямованих на впровадження національної культурної політики. 
У свою чергу, вузи і їх співробітники можуть отримати податкові 
та інші пільги, а також моральну і правову підтримку від держави. 
Автор статті припускає, що архітектурні школи, розподілені по 
країні, що працюють з населенням і обладнані достатньою матері-
ально-технічною базою а також кваліфікованими кадрами, мають 
величезний потенціал, ресурси і можливість бути ключовою лан-
кою між владою і населенням в питаннях, пов'язаних з архітектур-
ної політикою. Інтеграція в подібні проекти дозволить вузам, їх ко-
лективам і студентам підвищити значимість в суспільстві, отри-
мати преференції і пільги з боку держави і допоможе популяризації 
архітектурної освіти. 
Україні доцільно розробити і втілити у життя більш системну 
і артикульовану архітектурну політику, а також звернути увагу на 
весь комплекс вищої архітектурної освіти, особливо на архітекту-

Інноваційні технології в архітектурі і дизайні 
рні школи. Оскільки це ключова ланка між усіма особами, задія-
ними в архітектурній політиці. Необхідно розробити комплекс 
принципів та заходів, спрямованих на співпрацю з вузами. Та все 
це вимагає повсюдного залучення практиків і теоретиків архітек-
тури, таким чином необхідно зміцнення в області співпраці та вза-
ємодії між науковою, технічною та політичною спільнотою, а та-
кож між ними і населенням в цілому. 
Є сподівання, що ми зможемо перейняти позитивний євро-
пейський досвід та адаптувати і розвинути його в умовах нашої 
держави.