Web design of the future: balancing technology, ethics, and user experience

Theory and practice of design. Issue. 37. 2025	
ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 
[326]
Ivanova N., Vergunova N., Yesipov A. (2025) Web design of the future: balancing technology, ethics, and user 
experience. Theory and practice of design. Culture and Art. 3(37). P. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32
УДК 7.05 + 316.77 + 004.738.5
DOI https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32
ВЕБДИЗАЙН МАЙБУТНЬОГО: БАЛАНС ТЕХНОЛОГІЙ, 
ЕТИКИ ТА КОРИСТУВАЦЬКОГО ДОСВІДУ
Іванова Ніна Василівна1, Вергунова Наталя Сергіївна2, Єсіпов Андрій Олегович3
1 кандидат технічних наук, доцент кафедри дизайну та 3D-моделювання ННІ архітектури, 
дизайну та образотворчого мистецтва, Харківський національний університет міського 
господарства імені О.М. Бекетова, Харків, Україна, 
e-mail: ivanova.ninvas.@gmail.com, orcid: 0000-0002-0125-8981
2 кандидат мистецтвознавства, доцент, зав. кафедри дизайну та 3D-моделювання  
ННІ архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва,
Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, Харків, Україна, 
e-mail: n.vergunova@gmail.com, orcid: 0000-0002-8470-7956
3 магістр архітектури, магістр будівництва та цивільної інженерії, старший викладач 
кафедри архітектури, Харківська державна академія дизайну та мистецтв, Харків, Україна,
 e-mail: esipov1995@gmail.com, orcid: 0000-0001-8657-0714
Анотація. Статтю присвячено комплексному аналізу вебдизайну як уні-
кальної візуальної мови цифрової епохи. 
Мета. Виявлення ключових тенденцій та технологій, що формують сучасний 
вигляд вебдизайну, а також окреслення основних викликів і перспектив роз-
витку. Особливу увагу приділено впливу новітніх цифрових технологій: штучного 
інтелекту (далі ШІ), розширеної реальності та просторових інтерфейсів на тран-
сформацію вебдизайну в інтерактивне, адаптивне та інтелектуальне середовище.
Методологія. Здійснено аналіз наукових джерел, включаючи сучасні до-
слідження інноваційних технологій і практик. Проведено систематизацію підходів 
у сферах інтерактивності, адаптивності, персоналізації та етичних аспектів. Розглянуто 
приклади застосування технологій генеративного дизайну та no-code-платформ.
Результати. Установлено, що сучасний вебдизайн – жива система, що ди-
намічно адаптується під користувача та контекст. Інтеграція штучного інтелекту 
і просторових технологій змінює природу інтерфейсів, роблячи їх персоналізо-
ваними та інтуїтивними. Визначено ключові виклики: інформаційне переванта-
ження, етичні питання маніпуляції, збереження унікальності дизайну та забезпе-
чення універсального доступу.
Наукова новизна. Розширено розуміння вебдизайну як інтегрованої дис-
ципліни, що поєднує мистецтво, програмування, психологію сприйняття і аналіз 
даних. Запропоновано системний підхід до оцінки викликів і перспектив, з ак-
центом на роль генеративного ШІ та XR. Комплексно розглянуто етичні проблеми 
цифрової гігієни і персоналізації на основі біометрії.
Практична значущість. Результати можуть бути використані для форму-
вання нових стандартів і підходів, що поєднують технології і комфорт користу-
вача. Рекомендації щодо мінімізації когнітивного навантаження, впровадження 
етичних практик і адаптивних мультимодальних інтерфейсів сприятимуть підви-
щенню якості цифрових продуктів і розвитку вебтехнологій.
Ключові слова: вебдизайн, візуалізація, інтерактивність, адаптивність, 
штучний інтелект, генерація, просторовість, персоналізація, етика, когнітивність, 
мультимодальність, цифровізація, інтерфейс.

ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 	
Теорія та практика дизайну. Вип. 37. 2025 [327]
Іванова Н. В., Вергунова Н. С., Єсіпов А. О. Вебдизайн майбутнього: баланс технологій, етики та користувацького 
досвіду. Теорія та практика дизайну. Культура і мистетво. К.: КАІ, 2025. Вип. 3(37). C. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32
ВСТУП
Вебдизайн давно перестав бути просто 
оформленням сторінок: сьогодні це середо-
вище для більшості цифрових взаємодій – 
від додатків та онлайн-магазинів до сервісів 
штучного інтелекту та 3D-презентацій. Він 
став універсальною «мовою екрана», що 
об’єднує графіку, анімацію, звук, інтерактив-
ність і логіку.
Раніше візуальна мова була статичною – 
передавала інформацію в одному напрямку. 
Сучасний вебдизайн є двоспрямованим: він 
адаптується, реагує та вступає у діалог із ко-
ристувачем через анімації, мікровзаємодії та 
адаптивні інтерфейси.
Сучасна сторінка – це модульна система 
з динамічним контентом і інтерфейсом, який 
змінюється залежно від поведінки користу-
вача включно з нелінійною навігацією через 
скрол, таймлайни та голос. Із розвитком ге-
неративного дизайну, штучного інтелекту та 
AR/VR вебдизайн стає інтелектуальною обо-
лонкою цифрового життя, що поєднує дані, 
людину і машину.
АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Останні публікації у фахових журналах 
підтверджують трансформацію вебдизайну від 
традиційного оформлення до адаптивного, ін-
телектуального, інтерактивного середовища.
Огляд від Т. Аугер та Е. Сароян [4] де-
монструє значне скорочення часу розроблення 
на 70 % завдяки автоматичній генерації коду 
та контенту генеративним ІІ, що змінює під-
ходи до інтерфейсів. У дослідженні, опубліко-
ваному в Applied Sciences [5], проаналізовано 
впровадження LLM та інструментів генератив-
ного ІІ до навчальних курсів UX/Web Design, 
підкреслюючи зміни у творчому процесі диза-
йнера та ризики перебільшеної автоматизації. 
Інша стаття в тому ж виданні [18] пропонує 
3D-UI фреймворк для статичних сайтів через 
XR, що покращує зручність взаємодії під час 
експериментів із 60 учасниками. Робота дослід-
ників Яна, Лі, Хуаня, Парка та Ньюмана [19] 
у рамках ACM HCI, що систематично тестували 
інтерфейси з мікровзаємодіями для зниження 
навантаження користувачів, підтвердила важ-
ливість продуманого дизайну деталей. Аналіз 
Джитендри Даса [6] показує, як LCNC плат-
форми (Webflow, Bubble тощо) дають змогу 
непрофесіоналам створювати повноцінні веб-
застосунки без коду, піднімаючи питання 
масштабованості і безпеки. Моріс Рінгель [14] 
розмірковує про ризики автоматизації доступ-
ності через AI-системи: потенційний інтерфейс 
може погіршувати сприйняття людьми з інва-
лідністю без ручного контролю.
Загальний стан досліджень свідчить, що 
вебдизайн переходить у площину інтелекту-
альних, адаптивних і контекстуально регульо-
ваних систем. Проте залишаються нерозв’я-
зані питання етичного дизайну, когнітивного 
комфорту та збереження унікальності твор-
чого підходу. Саме ці теми будуть предметом 
глибшого аналізу та пропозицій у статті.
МЕТА
Мета статті – проаналізувати еволюцію 
вебдизайну як унікальної візуальної мови, 
виявити ключові тенденції та технології, що 
формують його сучасний вигляд, а також ок-
реслити основні виклики й перспективи роз-
витку галузі. Особлива увага приділяється 
впливу новітніх цифрових технологій на тран-
сформацію вебдизайну в інтелектуальне та 
інтерактивне середовище. Окрім того, стаття 
має на меті запропонувати можливі рішення 
існуючих проблем і визначити напрями по-
дальших досліджень та практичних інновацій 
у сфері вебдизайну.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Сучасний вебдизайн – це не просто 
оформлення сторінок, а жива система, що ди-
намічно адаптується під користувача і зміню-
ється в режимі реального часу [3]. Сучасні 
браузери відкривають нові горизонти для ві-
зуалізації – від простої графіки до складних 
3D-сцен за допомогою WebGL і бібліотек типу 
Three.js [20]. Дизайнери також використо-
вують такі інструменти, як Spline чи Lottie, що 
спрощують створення анімацій і дають змогу 
втілювати ідеї без глибоких знань програму-
вання. Інтерактивність є ключовою характе-
ристикою сучасного вебдизайну: плавні ані-
мації при скролінгу, миттєвий зворотний зв’язок 
у формах, а також спільна робота користувачів 
у реальному часі перетворюють інтерфейс на 
повноцінний інструмент взаємодії, а не просто 
канал передачі інформації. Адаптивність за-
безпечує комфортне використання на будь-
яких пристроях – від смартфонів до телеві-
зорів. Поява no-code- і low-code-платформ, 
таких як Webflow і Framer, змінює роль диза-
йнера: тепер це не лише творець естетики, 
а архітектор поведінки і логіки інтерфейсу, що 
проєктує взаємодію користувача із системою.
Тож яким має бути шлях до майбутнього 
вебдизайну? Це не лише технічний прогрес, 
а й глибока трансформація цифрової взає-
модії. Розвиток технологій стрімко розширює 
можливості вебдизайну, але разом із новими 
інструментами з’являються складні виклики, 
що визначатимуть майбутнє професії і всієї 
цифрової сфери.

Theory and practice of design. Issue. 37. 2025	
ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 
[328]
Завдання 1 – Проблема інфляції уваги та 
перевантаження інтерфейсів
Сучасні сайти й додатки дедалі частіше 
стають перевантаженими візуальними ефек-
тами, анімаціями, спливаючими вікнами, спо-
віщеннями, 
персоналізацією. 
Це 
створює 
інформаційний шум і підвищує когнітивне на-
вантаження [7]. Завдання дизайнерів – навчи-
тися вибудовувати пріоритети, фільтрувати 
візуальні сигнали та повертатися до ясності, 
функціональності та смислової ієрархії.
Можливе вирішення цього завдання – за-
стосування мінімалістичних інтерфейсів, кон-
тентної та візуальної ієрархії, а також контекст-
ного спрощення для користувача (наприклад, 
progressive disclosure – поступове розкриття 
інформації (рис. 1)). Це полегшує сприйняття, 
знижує когнітивне навантаження, прискорює 
навігацію. Водночас такий підхід вимагає точ-
ного розуміння користувацьких пріоритетів, 
адже недостатньо виважене застосування ін-
струменту може приховати важливі функції 
й знизити виразність бренду. Додатковим ін-
струментом може стати використання UX-
досліджень і поведінкової аналітики, щоб 
проєктувати інтерфейси на основі реальних 
сценаріїв, а не припущень [7].
Завдання 2 – Етичні питання та маніпу-
лятивний UX
Механіки утримання уваги, ефект FOMO, 
приховані підписки, нескінченні стрічки – усе 
це приклади так званого «темного UX» [12]. 
Етичні й когнітивні питання набувають осо-
бливої важливості: боротьба за увагу користу-
вача вимагає відповідального підходу – дизайн 
має підтримувати усвідомлену взаємодію, а не 
маніпуляції. Майбутнє вебдизайну вимагає 
переосмислення, як створювати інтерфейси, 
що поважають вибір користувача, сприяють 
усвідомленій взаємодії й не експлуатують по-
ведінкові вразливості [16].
Можливе вирішення – упровадження 
принципів етичного UX-дизайну, прозорих 
інтерфейсів, чесної підписки, чіткого управ-
ління сповіщеннями, контролю над алгорит-
мами (наприклад, explainable AI (рис. 2)). До 
переваг можна віднести підвищення довіри 
користувачів, зниження відтоку, формування 
позитивного іміджу бренду. Серед недоліків – 
нижчий рівень короткострокової залученості, 
можливий опір із боку маркетингових відділів 
і необхідність відмови від популярних пове-
дінкових «пасток».
Завдання 3 – Дотримання балансу між 
автоматизацією та оригінальністю.
Із поширенням генеративного ШІ та 
no-code-рішень створення інтерфейсів стає 
швидшим і дешевшим. Водночас виникає 
ризик візуальної однотипності, втрати ав-
торського підходу та глибини справжнього 
проєктування [10]. Для дизайнерів важливо 
опановувати нові інструменти, зберігаючи уні-
кальність, контекстність і змістовність рішень. 
Із розвитком штучного інтелекту, XR, нейро-
інтерфейсів та нових пристроїв стираються 
межі між платформами і ролями, змінюється 
сама природа сприйняття і навігації. Штучний 
інтелект уже виступає співтворцем інтер-
фейсів: генеративні моделі створюють дизайн 
на основі текстових описів, адаптують стилі 
 
Рис. 1. Приклад використання progressive disclosure в інтерфейсі 
(Джерело: https://medium.com/@Flowmapp/progressive-disclosure-10-
great-examples-to-check-5e54c5e0b5b6)
Ivanova N., Vergunova N., Yesipov A. (2025) Web design of the future: balancing technology, ethics, and user 
experience. Theory and practice of design. Culture and Art. 3(37). P. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32

ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 	
Теорія та практика дизайну. Вип. 37. 2025 [329]
й контент у реальному часі [10]. Важливо збе-
регти унікальність і людяність дизайну, уни-
каючи одноманітності та обезособлення.
Можливе рішення – використання гене-
ративного дизайну та no-code-платформ (що 
дають змогу створювати, тестувати та публі-
кувати сайти без необхідності писати код) 
як інструментів прототипування й шаблон-
ного розроблення з подальшою ручною адап-
тацією [13] й «олюдненням» (fine-tuning). 
Серед переваг – скорочення часу на рутинні 
завдання, пришвидшене тестування ідей, 
зниження технічного бар’єра (рис. 3). Основні 
недоліки: ризик шаблонності, втрата ха-
рактеру й нюансів, залежність від обмежень 
платформи [9]. Щоб уникнути цього, експерти 
радять поєднувати шаблонні блоки з автор-
ським контентом, унікальною типографікою 
та кастомною анімацією.
Завдання 4 – Універсальний доступ 
і проблема цифрової нерівності.
Інтерфейси майбутнього мають урахо-
вувати різноманіття користувачів: вік, когні-
тивні особливості, моторні обмеження, рівень 
цифрової грамотності. Дизайн з урахуванням 
доступності (accessibility) перестає бути «до-
повненням» – він стає базовою вимогою [1]. 
Окрім того, важливо забезпечити оптимізацію 
під повільний Інтернет, малопотужні пристрої, 
різні мови та культурні контексти.
 
Рис. 2. Принципи explainable AI 
(Джерело: https://www.geeksforgeeks.org/artificial-intelligence/explainable-
artificial-intelligencexai/)
Рис. 3. Сайт Workflow 
(Джерело: https://webflow.com/)
Іванова Н. В., Вергунова Н. С., Єсіпов А. О. Вебдизайн майбутнього: баланс технологій, етики та користувацького 
досвіду. Теорія та практика дизайну. Культура і мистетво. К.: КАІ, 2025. Вип. 3(37). C. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32

Theory and practice of design. Issue. 37. 2025	
ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 
[330]
Можливе 
рішення 
– 
проєктування 
за 
принципами 
універсального 
дизайну 
(universal design) та стандартами WCAG (Web 
Content Accessibility Guidelines) [15]: ви-
сокий контраст, навігація з клавіатури, аль-
тернативні описи для зображень, підтримка 
екранних читалок, мультимовність, легко-
вісність інтерфейсу (рис. 4). Це сприяє роз-
ширенню аудиторії, дотриманню правових 
норм, покращенню SEO. Водночас це по-
требує додаткового часу на проєктування та 
тестування, а також може обмежити свободу 
дизайну. Серед інструментів, які сьогодні за-
стосовуються для перевірки доступності ін-
терфейсів, – axe, WAVE, Lighthouse.
Завдання 5 – Просторові та мультимо-
дальні інтерфейси.
Із 
розвитком 
XR, 
голосових 
інтер-
фейсів, 
нейроінтерфейсів 
та 
технологій 
ambient computing веб перестає бути двови-
мірним і «екранним». Просторові інтерфейси 
у доповненій і віртуальній реальності розши-
рюють веб за межі екрану: елементів можна 
торкатися, рухати в повітрі, взаємодіяти по-
глядом і жестами, а користувач переміщується 
у 3D-середовищі. Завдання найближчого май-
бутнього – зробити такі інтерфейси зрозумі-
лими і не перевантаженими.
Це породжує нові виклики: як проєкту-
вати інтерфейси без екранів? як забезпечити ін-
туїтивну поведінку в тривимірному середовищі? 
як створити безперервний користувацький 
досвід між фізичним і цифровим простором?
Можливе рішення – опанування нових 
патернів взаємодії для голосових, XR- та же-
стових інтерфейсів, прототипування за до-
помогою WebXR, Spatial UI Kit, Figma/Unity/
Framer, використання підходів ambient- та 
context-aware-дизайну [11]. Це відкриває 
можливості для створення нового користу-
вацького досвіду та бути серед перших у нових 
середовищах (рис. 5). Водночас високий поріг 
входу, відсутність усталених стандартів та об-
межене обладнання у користувачів можуть 
поставити під сумнів ефективність такого рі-
шення. У будь-якому разі важливо застосову-
вати адаптивну архітектуру, щоб інтерфейс 
залишався доступним як у «плоскому», так 
і в просторовому середовищі.
Рис. 5. Приклад дотикового інтерфейсу користувача – 
«Reactable» в Altman Center 
(Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/ 
Інтерфейс_користувача)
Завдання 6 – Прозорість та робота з да-
ними.
Майбутні вебінтерфейси дедалі глибше 
інтегруватимуться з даними в реальному часі, 
машинним навчанням і поведінкою користу-
вача. Персоналізація виходить на новий рі-
вень: інтерфейси враховуватимуть звички, 
настрій і біометричні дані користувача, «на-
вчатимуться» разом із ним і підлаштовувати-
муться під контекст. Водночас слід захищати 
приватність і не допустити, щоб контроль 
перетворився на обмеження. Це підсилює 
потребу в прозорості: як пояснити, чому 
алгоритм показує саме цей контент? як візуа-
лізувати дані, не спотворюючи зміст?
Можливі 
рішення 
– 
інтеграція 
під-
ходу data storytelling (рис. 6), налаштування 
Рис. 4. Ілюстрація того, як підтримувати множинні взаємодії та візуальне фокусування 
(Джерело: https://www.bbc.com/gel/features/how-to-design-for-accessibility)
Ivanova N., Vergunova N., Yesipov A. (2025) Web design of the future: balancing technology, ethics, and user 
experience. Theory and practice of design. Culture and Art. 3(37). P. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32

ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 	
Теорія та практика дизайну. Вип. 37. 2025 [331]
алгоритмів, 
пояснення 
причин 
вибору 
(explainable AI) [8]. Застосування простих візу-
альних метафор: фільтри, рівні достовірності, 
шари даних. Подібні функції можуть ускладнити 
інтерфейс і потребують міждисциплінарної ко-
манди (UX + data + AI), однак вони сприяють 
підвищенню довіри користувача та допома-
гають відчути контроль над системою [17].
ВИСНОВКИ
Сучасний вебдизайн формує мову ко-
мунікації, де поєднуються естетика, функ-
ціональність, технології та етика. На основі 
аналізу сучасних тенденцій виявлено клю-
чові напрями розвитку галузі: персоналізація 
інтерфейсів, інтеграція штучного інтелекту, 
зростання 
значення 
доступності, 
поши-
рення мультимодальних і просторових серед-
овищ, а також трансформація ролі дизайнера 
в умовах автоматизації та no-code-платформ.
Разом із новими можливостями виникають 
і складні виклики: інфляція уваги, маніпуля-
тивний UX, утрата унікальності через шаблоні-
зацію, цифрова нерівність, проблема прозорості 
алгоритмів. Для ефективного реагування на ці 
виклики потрібні міждисциплінарне мислення, 
етична відповідальність та готовність експери-
ментувати з новими формами взаємодії.
Таким чином, майбутнє вебдизайну ви-
значатиметься не лише технологічним про-
гресом, а й здатністю зберігати людяність, 
змістовність і гнучкість. Це відкриває нові го-
ризонти для дослідників, практиків та освітніх 
програм, а також вимагає переосмислення 
принципів проєктування, орієнтованих на 
сталий, інклюзивний і свідомий розвиток.
ЛІТЕРАТУРА
[1]	 Головаш Д.А., Сухорукова Л.А. Вебдизайн 
як фундамент сучасного віртуального середовища. 
Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2019.
[2]	 Лукашук М.М., Зозуля Ю.О. Універсалізація 
дизайну веб-інтерфейсів за допомогою глибокого 
навчання : The 2 nd International scientific and 
practical conference «Future of science: innovations 
and perspectives», December 23–25, 2024. Stockholm, 
Sweden : SSPG Publish, 2024. С. 384.
[3]	 Ara 
J., 
Sik-Lanyi 
C., 
Kelemen 
A., 
Guzsvinecz T. An inclusive framework for automated 
web content accessibility evaluation. Universal Access in 
the Information Society. 2024. P. 1–27. DOI: 10.1007/
s10209-024-01164-5.
[4]	 Auger T., Saroyan E. Generative AI for Web 
Development: Building Web Applications Powered by 
OpenAI APIs and Next.js. Springer Nature, 2024.
[5]	 Buendía-García 
F., 
Piris-Ruano 
J. 
Using 
Generative AI to Support UX Design Students in Web 
Development Courses. Applied Sciences. 2025. Vol. 15. 
№ 13. P. 7389. DOI: 10.3390/app15137389.
[6]	 Das 
J. 
Low-code/No-code 
Development 
Empowering Non-Developers: A Study on the Rise of Low-
Code Web Platforms. International Journal for Research in 
Applied Science and Engineering Technology. 2025. Vol. 13. 
P. 6695–6698. DOI: 10.22214/ijraset.2025.71770.
[7]	 Darejeh A., Marcusa N., Mohammadi G., 
Sweller J. A critical analysis of cognitive load measurement 
methods for evaluating the usability of different 
types of interfaces: guidelines and framework for 
Human-Computer Interaction, 2024. (arXiv preprint; 
arXiv:2402.11820). DOI: 10.48550/arXiv.2402.11820.
[8]	 Gunning D. Explainable Artificial Intelligence 
(xai). Defense advanced research projects agency 
(DARPA), nd. Web. 2017. Vol. 2. № 2. 27 p. URL: https://
www.darpa.mil/sites/default/files/attachment/2025-02/
darpa-program-xai-industry-day-presentation.pdf. (дата 
звернення: 27.07.2025)
Рис. 6. Приклад data storytelling: щомісячний клієнтський звіт Google 2017 р.  
у вигляді чіткої і зрозумілої шкали 
(Джерело: https://twooctobers.com/blog/8-data-storytelling-concepts- 
with-examples/)
Іванова Н. В., Вергунова Н. С., Єсіпов А. О. Вебдизайн майбутнього: баланс технологій, етики та користувацького 
досвіду. Теорія та практика дизайну. Культура і мистетво. К.: КАІ, 2025. Вип. 3(37). C. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32

Theory and practice of design. Issue. 37. 2025	
ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 
[332]
[9]	 Hsiao H.L., Tang H.H. A study on the application 
of generative AI tools in assisting the user experience 
design process. Human-Computer Interaction. Proceedings 
of the International Conference. Cham: Springer Nature 
Switzerland, 2024. P. 175–189. DOI: 10.1007/978-3-
031-60611-3_13.
[10]	 Lee K. Towards a Working Definition of Designing 
Generative User Interfaces. Companion Publication of the 
2025 ACM Designing Interactive Systems Conference. 
2025. P. 489–495. DOI: 10.48550/arXiv.2505.15049.
[11]	 Maclntyre B., Smith T.F. Thoughts on the Future 
of WebXR and the Immersive Web. 2018 IEEE International 
Symposium on Mixed and Augmented Reality Adjunct 
(ISMAR-Adjunct). IEEE, 2018. P. 338–342. DOI: 10.1109/
ISMAR-Adjunct.2018.00097.
[12]	 Mathur A. et al. Dark patterns at scale: Findings 
from a crawl of 11K shopping websites. Proceedings of 
the ACM on Human-Computer Interaction. 2019. Vol. 3. 
№ CSCW. P. 1–32. DOI: 10.48550/arXiv.1907.07032.
[13]	 Muehlhaus M., Steimle J. Interaction design with 
generative AI: An empirical study of emerging strategies 
across the four phases of design, 2024. (arXiv preprint; 
arXiv:2411.02662). DOI: 10.48550/arXiv.2411.02662.
[14]	 Morris M.R. AI and Accessibility: A Discussion 
of 
Ethical 
Considerations, 
2019 
(arXiv 
preprint; 
arXiv:1908.08939). DOI: 10.48550/arXiv.1908.08939.
[15]	 Rosa J.R.D.S., Valentim N.M.C. Accessibility, 
usability and user experience design for visually impaired 
people: A systematic mapping study. Proceedings of the 
19th Brazilian Symposium on Human Factors in Computing 
Systems. 2020. P. 1–10. DOI: 10.1145/3424953.3426619.
[16]	 Sukhorukov O. The impact of dark patterns 
on user trust and long-term engagement: An ethical 
analysis. World Journal of Advanced Research and Reviews. 
2025. Vol. 25. № 30. P. 296–303. DOI: 10.30574/
wjarr.2025.25.3.0691.
[17]	 Segel E., Heer J. Narrative visualization: Telling 
stories with data. IEEE Transactions on Visualization and 
Computer Graphics. 2010. Vol. 16, № 6. P. 1139–1148. 
URL: https://hci.ucsd.edu/220/NarrativeVisualization.pdf. 
(дата звернення: 27.07.2025)
[18]	 Xing Y. et al. Web XR user interface research: 
Design 3D layout framework in static websites. Applied 
Sciences. 2022. Vol. 12. No. 11. P. 5600. DOI: 10.3390/
app12115600.
[19]	 Yan X. et al. User burden of microinteractions: 
An 
in-lab 
experiment 
examining 
user 
performance 
and perceived burden related to in-situ self-reporting. 
Proceedings of the 23rd International Conference on 
Mobile Human-Computer Interaction. 2021. P. 1–14. DOI: 
10.1145/3447526.3472046.
[20]	 Yu G. et al. A survey of real-time rendering on 
Web3D application. Virtual Reality & Intelligent Hardware. 
2023. Vol. 5. № 5. P. 379–394.
REFERENCES
[1]	 Holovash, D.A., & Sukhorukova, L.A. (2019). 
Vebdyzain 
yak 
fundament 
suchasnoho 
virtualnoho 
seredovyshcha [Web design as the foundation of the 
modern virtual environment]. Kharkiv : KhNPU imeni H.S. 
Skovorody [in Ukrainian].
[2]	 Lukashuk, M.M., & Zozulia, Y.O. (2024, December). 
Universalizatsiia 
dyzainu 
veb-interfeisiv 
za 
dopomohoiu 
hlybokoho navchannia [Universalization of web interface design 
through deep learning]. In The 2nd International Scientific 
and Practical Conference «Future of Science: Innovations and 
Perspectives» (pp. 384). SSPG Publish. [in Ukrainian].
[3]	 Ara, 
J., 
Sik-Lanyi, 
C., 
Kelemen, 
A., 
& 
Guzsvinecz, T. (2024). An inclusive framework for automated 
web content accessibility evaluation. Universal Access in 
the Information Society, 1–27. [in English]. https://doi.
org/10.1007/s10209-024-01164-5
[4]	 Auger, T., & Saroyan, E. (2024). Generative AI 
for Web Development: Building Web Applications Powered 
by OpenAI APIs and Next. js. Springer Nature. [in English].
[5]	 Buendía-García, F., & Piris-Ruano, J. (2025). 
Using Generative AI to Support UX Design Students in Web 
Development Courses. Applied Sciences, 15(13), 7389. 
[in English]. https://doi.org/10.3390/app15137389
[6]	 Das, 
Jitendra. 
(2025). 
Low-code/No-code 
Development Empowering Non-Developers: A Study on the 
Rise of Low-Code Web Platforms. International Journal for 
Research in Applied Science and Engineering Technology. 
13. 6695–6698. [in English]. https://doi.org/10.22214/
ijraset.2025.71770
[7]	 Darejeh, A., Marcusa, N., Mohammadi, G., 
& Sweller, J. (2024). A critical analysis of cognitive load 
measurement methods for evaluating the usability of 
different types of interfaces: guidelines and framework 
for 
Human-Computer 
Interaction. 
arXiv 
preprint 
arXiv:2402.11820. [in English]. https://doi.org/10.48550/
arXiv.2402.11820
[8]	 Gunning, D. (2017). Explainable artificial 
intelligence (xai). Defense advanced research projects 
agency (DARPA), nd Web, 2(2), 1. [in English]. URL: https://
www.darpa.mil/sites/default/files/attachment/2025-02/
darpa-program-xai-industry-day-presentation.pdf
[9]	 Hsiao, H.L., & Tang, H.H. (2024, June). A study 
on the application of generative AI tools in assisting the user 
experience design process. In International Conference 
on Human-Computer Interaction (pp. 175–189). Cham: 
Springer Nature Switzerland. [in English]. https://doi.
org/10.1007/978-3-031-60611-3_13
[10]	 Lee, K. (2025, July). Towards a Working 
Definition of Designing Generative User Interfaces. 
In Companion Publication of the 2025 ACM Designing 
Interactive Systems Conference (pp. 489–495). [in English]. 
https://doi.org/10.48550/arXiv.2505.15049
[11]	 Maclntyre, B., & Smith, T.F. (2018, October). 
Thoughts on the Future of WebXR and the Immersive 
Web. In 2018 IEEE international symposium on mixed and 
augmented reality adjunct (ISMAR-Adjunct) (pp. 338–342). 
IEEE. [in English].
[12]	 Mathur, A., Acar, G., Friedman, M.J., Lucherini, E., 
Mayer, J., Chetty, M., & Narayanan, A. (2019). Dark patterns 
at scale: Findings from a crawl of 11K shopping websites. 
Proceedings of the ACM on human-computer interaction, 
3(CSCW), 1–32. [in English]. https://doi.org/10.48550/
arXiv.1907.07032
[13]	 Muehlhaus, M., & Steimle, J. (2024). Interaction 
design with generative AI: An empirical study of emerging 
strategies across the four phases of design. arXiv preprint 
arXiv:2411.02662. [in English]. https://doi.org/10.48550/
arXiv.2411.02662
[14]	 Ringel Morris, M. (2019). AI and Accessibility: 
A Discussion of Ethical Considerations. arXiv e-prints, 
Ivanova N., Vergunova N., Yesipov A. (2025) Web design of the future: balancing technology, ethics, and user 
experience. Theory and practice of design. Culture and Art. 3(37). P. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32

ISSN 2415-8151 (Print), 2786-8664 (Online) 	
Теорія та практика дизайну. Вип. 37. 2025 [333]
arXiv-1908. 
[in 
English]. 
https://doi.org/10.48550/
arXiv.1908.08939
[15]	 Rosa, J.R.D.S., & Valentim, N.M.C. (2020, 
October). Accessibility, usability and user experience design 
for visually impaired people: A systematic mapping study. 
In Proceedings of the 19th Brazilian Symposium on Human 
Factors in Computing Systems (pp. 1–10). [in English].
[16]	 Sukhorukov, O. (2025). The impact of dark 
patterns on user trust and long-term engagement: An 
ethical analysis. World Journal of Advanced Research 
and Reviews, 25(30), 296–303. [in English]. https://doi.
org/10.30574/wjarr.2025.25.3.0691
[17]	 Segel, E., & Heer, J. (2010). Narrative visualization: 
Telling stories with data. IEEE transactions on visualization 
and computer graphics, 16(6), 1139–1148. [in English]. URL: 
https://hci.ucsd.edu/220/NarrativeVisualization.pdf 
[18]	 Xing, Y., Shell, J., Fahy, C., Xie, T., Kwan, H.Y., 
& Xie, W. (2022). Web XR user interface research: Design 
3D layout framework in static websites. Applied Sciences, 
12(11), 
5600. 
[in 
English]. 
https://doi.org/10.3390/
app12115600
[19]	 Yan, X., Li, Y., Huang, B., Park, S.Y., & 
Newman, M.W. (2021, September). User burden of 
microinteractions: An in-lab experiment examining user 
performance and perceived burden related to in-situ self-
reporting. In Proceedings of the 23rd International Conference 
on Mobile Human-Computer Interaction (pp. 1–14). 
[in English]. https://doi.org/10.1145/3447526.3472046
[20]	 Yu, G., Liu, C., Fang, T., Jia, J., Lin, E., He, Y., 
... & Huang, Q. (2023). A survey of real-time rendering on 
Web3D application. Virtual Reality & Intelligent Hardware, 
5(5), 379–394. [in English].
ABSTRACT
Ivanova N., Vergunova N., Yesipov A. Web design of the future: 
balancing technology, ethics, and user experience. 
The article presents a comprehensive analysis of web design as a unique visual 
language of the digital age.
Purpose. To identify key trends and technologies shaping the modern land-
scape of web design, as well as to outline the main challenges and development pros-
pects. Special attention is given to the impact of emerging digital technologies–artifi-
cial intelligence (AI), augmented reality, and spatial interfaces–on the transformation 
of web design into an interactive, adaptive, and intelligent environment.
Methodology. The study analyzes scientific sources, including recent research 
on innovative technologies and practices. It systematizes approaches in the fields of 
interactivity, adaptability, personalization, and ethical considerations. Examples of 
the use of generative design technologies and no-code platforms are examined.
Results. It is established that modern web design is a living system that dy-
namically adapts to the user and context. The integration of AI and spatial technol-
ogies changes the nature of interfaces, making them personalized and intuitive. Key 
challenges are identified: information overload, ethical issues of manipulation, pres-
ervation of design uniqueness, and ensuring universal access.
Scientific novelty. The understanding of web design is expanded as an inte-
grated discipline combining art, programming, perception psychology, and data anal-
ysis. A systematic approach is proposed for evaluating challenges and opportunities, 
with an emphasis on the role of generative AI and XR. Ethical issues of digital hygiene 
and biometric-based personalization are considered comprehensively.
Practical relevance. The results may be used to shape new standards and ap-
proaches that merge technology with user comfort. Recommendations for minimizing 
cognitive load, implementing ethical practices, and deploying adaptive multimodal 
interfaces will contribute to improving the quality of digital products and advancing 
web technologies.
Keywords: web design, visualization, interactivity, adaptability, artificial intel-
ligence, generation, spatiality, personalization, ethics, cognition, multimodality, dig-
italization, interface.
AUTHOR’S NOTE:
Ivanova Nina, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor at the Department 
of Fundamentals of Architectural Design, Educational and Scientific Institute of Architecture, 
Design, and Fine Arts, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv, 
Ukraine, e-mail: ivanova.ninvas.@gmail.com, orcid: 0000-0002-0125-8981.
Vergunova Nataliia, Candidate of Art Studies, Associate Professor, Head of the Department 
of Design and 3D Modeling, Educational and Scientific Institute of Architecture, Design, and 
Fine Arts, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv, Ukraine, 
e-mail: n.vergunova@gmail.com, orcid: 0000-0002-8470-7956.
Yesipov Andrii, Master of Architecture, Master of Construction and Civil Engineering, 
Senior Lecturer at the Department of Architecture, Kharkiv State Academy of Design and Arts, 
Kharkiv, Ukraine, e-mail: esipov1995@gmail.com, orcid: 0000-0001-8657-0714.
Стаття подана до редакції 28.07.2025 р.
Стаття прийнята до опублікування 25.08.2025 р.
Стаття опублікована 30.10.2025 р.
Іванова Н. В., Вергунова Н. С., Єсіпов А. О. Вебдизайн майбутнього: баланс технологій, етики та користувацького 
досвіду. Теорія та практика дизайну. Культура і мистетво. К.: КАІ, 2025. Вип. 3(37). C. 326–333.  
doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.32